Перерахований інвалютний аванс (Дт 371 (632) Кт 312 умовно 1000 євро по курсу 45 грн/євро / 45000 грн ) не є монетарною статтею, адже погашення дебіторської заборгованості нерезидента передбачено не грошима, а іншими активами, зокрема, товарами. Це випливає з п. 4 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», яка визначає поняття монетарної та немонетарної статті. При цьому відповідно до абз. 1 п. 6 НП(С)БО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. Тобто курсову різницю по такій заборгованості не нараховують.

На дату прийняття рішення про повернення авансу нерезидентом ця заборгованість перетворюється в монетарну статтю, адже її погашення відбуватиметься грошима (інвалютою). Якщо на цю дату курс НБУ змінився, слід визначити курсову різницю, наприклад, курс 45,1 грн/євро (Дт 371(632) Кт 714 45,1 грн/євро – 45 грн/євро / 100 грн). У подальшому до моменту погашення заборгованості її перераховують на курсові різниці на кожну дату балансу та на дату погашення.

На дату зарахування поверненого авансу на поточний рахунок (або на розподільчий рахунок, якщо його ведення передбачено обліковою політикою) (Дт 312 (316) Кт 371 (632)) також визначають курсову різницю за заборгованістю при зміні курсу НБУ. Тож рахунок 371 (632) закриється.

І ще. При проведенні операції закордонний банк може утримати комісію з суми, належної до перерахування резиденту. Цю комісію відображають за Дт 92 Кт 371(632) – по курсу НБУ на дату здійснення такої операції. Тобто резидент отримає суму, зменшену на суму комісії.