Відповідно до ст. 127 КЗпП та ст. 22 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав щорічну відпустку повної тривалості, роботодавець зобов’язаний провести відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що припадають на невідпрацьовану частину робочого року. Такі відрахування проводяться на підставі наказу роботодавця. Відрахування не проводиться лише у випадках звільнення з підстав, передбачених п. 3, 5, 6 ст. 36 та п. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також у разі направлення на навчання або у зв’язку з переходом на пенсію. Звільнення за угодою сторін до цих винятків не належить, тому утримання є обов’язковим. Якщо відрахування не провести, це буде порушенням законодавства про працю. Якщо роботодавець не бажає зменшувати працівникові суму до виплати, він може за власним рішенням нарахувати працівнику премію на цю ж суму, але це повинно бути оформлено окремо та не скасовує обов’язку утримати суму за невідпрацьовані дні відпустки.