Списання основних засобів: облік, оподаткування, документування

Перш за все, проводять інвентаризацію, щоб з’ясувати, які саме об’єкти основних засобів (далі – ОЗ) підлягають списанню та встановлюють причину (підстави) для цього. Нагадаємо, що ОЗ списують, коли вони втрачають здатність повноцінно виконувати первісно визначені функції, наприклад:

стають фізично чи технічно непридатними до подальшого використання
не можуть принести підприємству економічні вигоди від продажу
не контролюється підприємством воно ліквідує її.

При інвентаризації ОЗ складають відповідні інвентаризаційні описи, у яких варто відзначити стан об’єктів ОЗ, що перевіряються.

Для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівнику підприємства слід створити постійно діючу комісію (п.п. 41-43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561).

Ця комісія:

здійснює безпосередній огляд об’єкта ОЗ, що підлягає списанню;
установлює причини невідповідності критеріям активу;
визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття ОЗ з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, установлює їх кількість і вартість;
складає і підписує акти на списання ОЗ.

Щоб списати ОЗ складають акт списання основних засобів на підставі протоколу результатів інвентаризації і наказу керівника. Форма акта має містити обов’язкові реквізити первинки згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В актах на списання наводяться дані, що характеризують об’єкти ОЗ: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об’єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо. Обов’язково посилаються на протокол результатів інвентаризації. На підставі акта закривають інвентарні картки обліку ОЗ і знімають об’єкти ОЗ з обліку.

Результати інвентаризації відображають в обліку та звітності того періоду, у якому завершили інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879). Для цього вилучають ОЗ зі складу активів. Залишкову вартість списаних ОЗ і додаткові витрати на ліквідацію (демонтаж) включають до інших витрат (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»). Для обліку використовують субрахунок 976 «Списання необоротних активів». Накопичену амортизацію знищених об’єктів ОЗ списують.

Деталі, вузли та інші матеріали, які отримують під час демонтажу ОЗ оприбутковують на склад і зараховують до інших доходів (п. 44 Методрекомендацій № 561).

Отримані запаси оцінюють:

за чистою вартістю реалізації, якщо планують надалі їх реалізувати;
оцінкою можливого використання, якщо планують використовувати активи для власних потреб підприємства (пп. 2.12, 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2).

У разі часткової ліквідації об’єкта ОЗ його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, воно може її оцінити у сумі витрат на заміну (п. 46 Методрекомендацій № 561).

За часткової ліквідації первісна (переоцінена) вартість ОЗ і знос зменшуються, відповідно, на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта (п. 35 НП(С)БО 7):

Дт 13 Кт 10 – на суму зносу ліквідованої частини ОЗ;

Дт 976 Кт 10 – на суму залишкової вартості ліквідованої частини ОЗ.

Податок на прибуток

Ліквідація ОЗ. Ті, хто застосовує різниці при визначенні бази з податку на прибуток фінрезультат до оподаткування:

збільшують на суму залишкової вартості об’єкта визначеної відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (п. 138.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ), себто на залишкову вартість за бухобліком. Відображають різницю в ряд. 1.1.2 додатка РІ до Декларації з податку на прибуток;
зменшують на суму залишкової вартості об’єкта, визначеної за правилами податкового обліку (п. 138.2 ПКУ), себто на залишкову вартість за даними податкового обліку. Відображають різницю в ряд. 1.2.2 додатка РІ до Декларації з податку на прибуток.

У разі ліквідації невиробничих ОЗ їх залишкова бухгалтерська вартість лише збільшує бухфінрезультат до оподаткування. Зменшувальних сум немає.

Часткова ліквідація ОЗ. За часткової ліквідації первісна (переоцінена) вартість засобів і знос зменшуються, відповідно, на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта (п. 35 П(С)БО 7).

Якщо різниці не застосовують – все відбувається за правилами бухобліку.

При застосуванні різниць:

збільшують бухфінрезультат на залишкову бухгалтерську вартість ліквідованої частини ОЗ;
зменшують бухфінрезультат на залишкову податкову вартість ліквідованої частини ОЗ.

ПДВ

Ліквідацію ОЗ прирівнюють до постачання товарів (абз. «д» пп. 14.1.191 ПКУ).

Базу для нарахування ПДВ визначають на рівні звичайної ціни, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Зверніть увагу, що податківці згадують про ринкову вартість, але не нижче балансової (див., наприклад, лист ДФСУ від 15.11.2016 р. № 12129/Т/99-99-15-03-02-15).

Не нараховують ПДВ при ліквідації ОЗ:

у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;
коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у т.ч. у разі викрадення;
коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Платник ПДВ не нараховує податкові зобов’язання (у т. ч., компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ) у разі подання податківцям акта на списання ОЗ, складеного постійно діючою на підприємстві комісією. Цей первинний документ має містити всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію. Форма його складання – довільна, головне, щоб акт підтверджував факт знищення, розібрання або перетворення ОЗ в інший спосіб.

Протягом дії правового режиму воєнного стану, не є такими, що використані платником у не оподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили під час дії воєнного стану (п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Отже нараховувати ПДВ згідно з вимогами п. 198.5 ПКУ в разі списання втрачених ОЗ під час воєнного стану не потрібно.