Військовий облік

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Відповідно до п. 80 Порядку № 1487 районні (міські) ТЦК та СК відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов’язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час. Під перевірки підпадають питання стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Перелік таких питань визначено у додатку 31 до Порядку № 1487.

До того ж, Порядок № 1487 передбачає проведення як планових, так і позапланових перевірок стану військового обліку на підприємствах. У разі неможливості виконання відповідних планів з перевірки стану ведення військового обліку на підприємстві документальну перевірку можуть провести шляхом надсилання до підприємств письмових запитів щодо отримання інформації.

Обов’язки роботодавця щодо військового обліку

Роботодавці мають певні обов’язки щодо організації та ведення військового обліку. Невиконання чи порушення вимог відносно такого обліку призводить до притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств.

Нагадаємо, що роботодавці мають, зокрема, обов’язки щодо:

• перевірки військово-облікових даних працівників (перевірка військово-облікових документів під час прийняття на роботу, зберігання їх копій, періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах);

• проведення роз’яснювальної роботи щодо виконання працівниками правил військового обліку, ознайомлення працівників із правилами під підпис;

• інформування ТЦК та СП про прийняття працівників на роботу, зміну військово-облікових даних працівників та про осіб, які порушують правила військового обліку;

• оповіщення працівників про виклик до ТЦК та СП та забезпечення їх своєчасного прибуття.

Відповідальність посадових осіб

Невиконання визначених Порядком №  1487 обов’язків призводить до  притягнення відповідальних посадових осіб роботодавця до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період (в період воєнного стану в Україні) на посадових осіб накладається штраф у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 59500 грн) (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Ці порушення, зазвичай,  виявляють під час перевірки ТЦК та СП.

Розглядати справи щодо адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210-1 КУпАП уповноважені ТЦК та СП, а саме адміністративні стягнення від імені ТЦК та СП накладають їх керівники. Постанову про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити у судовому порядку протягом десяти днів з дня її винесення.

Положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи (див. примітку до ст. ст. 210 КУпАП).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ст. 38 КУпАП).