Обов'язок роботодавця:Відповідно до ч. 7 ст. 24 КЗпП Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я. Відповідно до ст. 172 КЗпП: У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов'язок: організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63 КЗпП). Відповідно до ст. 12 Закону Про охорону праці №2694: Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Відповідно до ст. 18 Закону № 875 Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, при прийнятті на роботу майбутнього працівника особу з інвалідністю, після отримання документів: Індивідуальної програми реабілітації та довідки МСЕК, де зазначені рекомендації - роботодавець зобов'язаний їх виконувати, створювати умови роботи за посадою відповідно до рекомендацій в зазначених документах.Відповідно до ст. 24 КЗпП При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати у випадках, передбачених законодавством, документ про стан здоров'я. Відповідно до ст. 25 КЗпП при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством. Отже, роботодавець не вправі вимагати від особи подання документів про стан здоров’я, за винятком випадків, коли особу приймають на роботу, яка потребує попереднього медичного огляду.Якщо посада не потребує обов’язкового медичного огляду, працівник має право, але не обов'язок повідомляти роботодавця про встановлену інвалідністьОднак, роботодавець несе обов'язок зазначений вище (ст. 172 КЗпП, ст. 12 Закону "Про охорону праці" ст. 18 Закону № 875), особа з інвалідності має право на довшу тривалість основної відпусти, тощо. Тому якщо роботодавцю стало відомо про те, що працівнику встановлено інвалідність, доцільно у письмовій формі запропонувати йому надати документи, які підтверджують інвалідність, визначення відповідності умов праці вимогам, зазначеним в індивідуальній програмі реабілітації. Якщо працівник не надав документи, що підтверджують інвалідність, роботодавець не несе відповідальності за ненадання передбачених законом пільг та гарантій. Всі пільги та гарантії надаються тільки після надання працівником відповідних документів.Отже: Працівник має право не повідомляти роботодавця про свою інвалідність, якщо посада не передбачає обов’язкового медичного огляду. Роботодавець не має права вимагати такі документи, якщо вони не передбачені законодавством. Проте, якщо працівник подає документи, роботодавець зобов’язаний створити відповідні умови праці та надавати належні пільги.