Роботодавець має право виплачувати заробітну плату у межах, визначених ст. 24 Закону про оплату праці і ст. 115 КЗпП, так, щоб заробітна плата виплачувалась працівникам:регулярно в робочі дніу строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом),але не рідше двох разів на місяцьчерез проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів,та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.Отже, виплата заробітної плати регулярно у межах встановлених строків (за першу половину місяця не пізніше 22-го, а за другу половину місяця не пізніше 7-го) не є помилкою, у тому разі якщо проміжок часу не перевищує 16-ти календарних днів. Про те ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці зазначає, що мають бути встановлені строки нормативним актом роботодавця. Це може бути розглянуто як порушення інших вимог трудового законодавства.