Для цілей бухобліку безнадійною вважають поточну дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності або щодо неї існує впевненість, що боржник її не повернене (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Зазвичай, ознаки, за якими заборгованість вважається безнадійною кожне підприємство визначає самостійно та фіксує у Положенні про облікову політику. При цьому за підґрунтя зчаста беруть критерії визнання дебіторської заборгованості безнадійною, зазначені у пп. 14.1.11 ПКУ.

Якщо дебіторська заборгованість відповідає визначеним критеріям її визнають безнадійною і списують на витрати. Оскільки мовиться про товарну дебіторку, то підприємство не мало створювати резерв сумнівних боргів. Тому у бухобліку списання заборгованості нерезидента відображають за Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами» або 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

При списанні дебіторської заборгованості підприємство має скласти бухгалтерську довідку про дебіторську заборгованість із зазначенням в ній:

реквізитів нерезидента – дебітора;суми заборгованості, дати та причин її виникнення, підстав для списання тощо.

Списану дебіторську заборгованості слід обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше ніж трьох років із дати списання (див. опис цього субрахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291).

Якщо дебіторку визнали вже через сплив строку позовної давності, то тоді її на позабалансовому рахунку не обліковують.

Завважимо, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальний строк позовної давності становить три роки (ст. 257 ЦКУ).

Строк, визначений ст. 257 ЦКУ, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану (п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.03.2022 р. № 2120-IX).

Втім ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів встановлено: для країн-учасниць, які є сторонами ЗЕД-контракту (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції про позовну давність), строк позовної давності становить чотири роки. Це можливо за умови, що комерційні підприємства сторін договору у момент його укладення перебувають у Договірних державах.

Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі МЗС України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.

Податок на прибуток. У категорії 102.06 ЗІР зазначено (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38555): у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості. При цьому зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.