Неповний робочий час відповідно до статті 56 КЗпП може встановлюватись за угодою між працівником і власником.Відповідно до Роз'яснення Держпраці: Якщо установчими документами, трудовим договором або контрактом з керівником не визначено особливий порядок погодження питання щодо встановлення йому неповного робочого часу, трудовий договір або контракт не укладався, керуватися необхідно нормами статті 56 КЗпП України, якими визначено: як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, тобто за угодою сторін, що уклали трудовий договір.Виходячи з викладеного, керівник має звернутися до загальних зборів учасників із проханням про встановлення режиму неповного робочого часу. Якщо таке прохання буде задоволено, підставою для видання наказу про встановлення керівнику режиму неповного робочого часу є протокол (витяг з протоколу) зборів учасників товариства.Відповідно до пп. 6 п. 5 Постанови № 823 Інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків - може стати підставою для здійснення інспекційних відвідувань. Отже, так, ризик є, але саме по собі встановлення неповного робочого часу не є порушенням.Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.Якщо працівник ( в тому числі директор) працюють на умовах неповного робочого часу - то відповідно до ч. 5 ст. 3-1 цього Закону - мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.Тому порушення щодо розміру МЗП тут немає, можливість працювати на умовах неповного робочого часу передбачена ст. 56 КЗпП.Встановити неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем (ст. 56 КЗпП) або з ініціативи роботодавця (за умови, що на підприємстві впроваджуються зміни в організації виробництва і праці, і з дотриманням процедури, передбаченої ч. 3 ст. 32 КЗпП) можна всім категоріям працівників. Про те є категорії працівників яким на їх прохання, роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час: На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП)На прохання осіб з інвалідністю встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 172 КЗпП)Гарантії, встановлені статтями 56 КЗпП поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП).Якщо на підприємстві три водії і потрібно встановити неповний робочий час — можна встановити.Якщо власник одночасно є директор за трудовим договором (працівник) то неповний робочий час встановлюється за вищезазначеною процедурою - як передбачено установчими документами, трудовим договором або контрактом. Коли директор власник оформлюється Рішення єдиного учасника, завіряти нотаріально не потрібно.