Так, такий графік роботи можна встановити працівникові.При складанні графіків роботи потрібно дотримуватись таких правил:1. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляє роботодавець і погоджує з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі (ст. 52 КЗпП, п. 3 Методичних рекомендацій №138).2. Графіки роботи (змінності) розробляють таким чином, аби тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП) (ст. 61 КЗпП, п. 3 Методичних рекомендацій №138).3. Час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст. 57 КЗпП).- При визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника , так і його оточення. (п. 5 Методичний рекомендацій 138 ). Тривалість роботи протягом дня з підсумованим обліком робочого часу може встановлюватися до 12 годин робочого часу за зміну (п. 4 Методичний рекомендацій 138).У листі Мінсоцполітики від 30.11.2012 № 463/13/116-62 зазначено, що загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, на даний час немає.Отже, тривалість робочого дня може бути 11 годин. Про початок і закінчення щоденної роботи і тривалість робочого дня потрібно прописати у ПВТР і графіках роботи.4. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. (ч.1 ст. 58 КЗпП).5. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ч.2 ст. 58 КЗпП).6. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).Це значить, що не можна призначати працівника одразу на роботу, наприклад, якщо робочий день закінчується о 22:00 то одразу після закінчення 22:00 (якби наступна зміна починалась о 22:00), не можна призначати.7. Тривалість перерви в роботі між змінами (включають перерву на обід) має бути не менше подвійної тривалості робочого часу роботи в попередній зміні (ч. 1 ст. 59 КЗпП, п. 7 Методичних рекомендацій):- у разі підсумованого обліку робочого часу - в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного відпочинку) може бути скорочена, але не менше, як 12 год. на добу (п. 8 Методичних рекомендацій № 138).- на умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (п. 8 Методичних рекомендацій).Це значить, наприклад,якщо початок робочого дня о 10:00 закінчення о 22:00, тривалість робочого дня 12 годин, то наступний робочий день має починатись не раніше ніж через 24 години, але відповідно до п. 8 Методрекомендацій тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як 12 год. на добу, тобто наступний робочий день може починатись о 10:00 наступного дня. Отже, можна, наприклад, складати графік роботи 2 робочі дні по 12 годин, 2 дні вихідні.8. Працівникам надають перерву для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин (ст. 66 КЗпП) :- перерву не включають до робочого часу;- перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи;- на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації9. В організаціях (у структурних підрозділах), зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (ст. 69 КЗпП).10. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 год. (ст. 70 КЗпП). - Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку, передбаченому законодавством (ст. 72 КЗпП). (п. 9 Методичних рекомендацій)- Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону №2136 Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.Це значить, що у працівників за графіком роботи обов'язково має бути щотижневий безперервний відпочинок не менше ні 42 год, тобто 2 дні за графіком вихідних, при графіку роботи 2 дні робочі/2 вихідні ця норма дотримується.