Поєднати неповний робочий час і Гнучкий графік роботи можна. Про те при неповному робочому часі і гнучкому графіку роботи має бути графік роботи.Неповний робочий час (ст. 56 КЗпП) може бути: неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на обумовлену кількість годин, як приклад працівник працює щодня з понеділка по п'ятницю 4 години); неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень, як приклад працівник працює 8 годинний робочий день, але 2 дні на тиждень);поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня – 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).Отже, у заяві про прийняття на роботу працівниця має зазначити режим роботи і графік роботи.У разі якщо при неповному робочому часі буде встановлено гнучкий графік роботи то має бути визначено:1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;3) час перерви для відпочинку і харчування.Отже, якщо працівниця може працювати за гнучким режимом, вона може працювати неповний робочий час, про те це - передбачає визначений графік роботи: Наприклад, встановлено що з понеділка по п'ятницю робочі дні, працівниця працює 4 години щодня і їй встановлюється фіксований робочий час з 9:00 до 10:00 - 1 годинна, змінний робочий час з 11:00 до 17:00 в межах цього часу працівниця на власний розсуд має відпрацювати 3 години, перерва відсутня, оскільки працівниця працює 4 години щодня.Якщо режим робочого часу визначається виходячи із записів, тобто немає визначеного графіка роботи - тоді тут вірно приймати за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.Відповідно до ст. 21-1 КЗпП:Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.Роботодавець (роботодавець — фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. (https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=9ed41391-f8aa-48ee-83b5-2d8c5500cb6b&tag=TrudoviiDogovirZNefiksovanimRobochimChasom)Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу — в порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.Отже, особливість трудового договору з нефіксованим робочим часом полягає у тому, що графіка роботи для працівниці не встановлюють, але визначають базові дні та години, в які працівницю можна залучати до роботи. Наприклад у трудовому договорі у пункті 9 може бути зазначено: Встановити базові години робочого часу — 40 годин на тиждень в інтервалі з 10:00 до 20:00 в базові дні — з понеділка по п’ятницю.Отже, у межах цих днів і годин працівниця отримує зарплату за умовами трудового договору за фактично відпрацьований час. Мінімальна тривалість робочого часу працівника протягом календарного місяця має становити 32 години.у пункті 10 зазначаєте: За допомогою телефона +380 96 130 12 18.у пункті 11 зазначаєте: не пізніше, ніж за 24 годиниу пункті 12 зазначаєте: працівник Прізвище Ім'я посада повідомляє роботодавця про вихід на роботу або відмову від її виконання не пізніше, ніж за 20 годин, за телефоном + 380 93 888 88 03.Якщо працівниця не виконала роботи на 32 години, маєте виплатити заробітну плату не меншу ніж за 32 години робочого часу. Це — мінімальна трудова гарантія працівника за таким договором.Якщо роботодавець запропонує працівнику виконати роботу в суботу або у неділю (не у базові години передбачені трудовим договором) то роботу поза межами базових днів і годин оплачують відповідно до ст. 106 КЗпП як оплату надурочних годин.Працівниці з нефіксованим робочим часом доцільно встановлювати не місячну, а годинну ставку, яка має бути не нижчою за мінімальну годинну ставку (не нижче ніж 48,00 грн).